Використання інтерактивних технологій на уроках фізичного виховання в умовах креативної освіти. Інтерактивні методи навчання.

Використання  інтерактивних технологій на уроках фізичного виховання в умовах креативної освіти.

Інтерактивні методи навчання.

Навчальний процес  відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх ланок навчально-виховного процесу. У цьому сенсі його можна розглядати як спів навчання, взаємно  навчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де учень і вчитель є рівноправними суб’єктами навчання.

Організація інтерактивного навчання і передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем на основі аналізу обставин відповідної ситуації.

Структура і методика інтерактивного уроку.

Особливістю інтерактивних уроків із фізичної культури,які проводяться  у нашій  школі, є підготовка  молоді до життя . Це  вимагає активізації навчальних можливостей учнів, пов’язаних з їхнім життям і суспільним досвідом. У межах цих уроків учням надаються основні пізнавальні вміння, розвиваються їхні фізичні здібності і рухові навички, учні привчаються до самостійних занять фізичною культурою. У дітей формується навички здорового способу життя, естетичні навички і зразки поведінки. Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати у них інтерес і мотивацію, навчати самостійного мислення та дій. Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків, тому, як правило, їхня структура складається з п’яти елементів.

1.Створення мотивації.    2.Повідомлення завдань уроку, та очікуваних навчальних результатів.

3. Надання необхідної інформації.     4.Інтерактивна вправа.

5. Підбиття підсумків.      _ ( фото)

Технології  інтерактивного навчання

Залежно від поставленої мети і завдань уроку добираються варіанти організації роботи класу за допомогою інтерактивних методів навчання. Дрібногрупову, групову і фронтальну форму роботи організовують як на уроках ознайомлення, так і на уроках закріплення знань і умінь і навичок.

Кооперативне навчання (групове, дрібногрупове)- це організації навчання в групах учнів, які об’єднанні спільною навчальною метою.

Це навчання виховує активну життєву позицію, почуття колективізму, взаємодопомоги, відповідальності, естетичні смаки, привчає до ведення здорового способу життя.

Готуючись до проведення уроків, враховую і передбачаю фізичний стан класу,  а також  використовую різні методи навчання, які спрямованні на особистісно-зорієнтований підхід. Добре це поєднується при використанні групового, індивідуального, фронтального і колового методів.

Варіанти організації роботи в групах.

Робота в парах.

Використовується для досягнення будь якої дидактичної мети, що сприяє розвитку навичок спілкування, вміння самостійно виконувати практичні вправи, здійснювати взаємонавчання і надавати взаємодопомогу. –(фото, відео).

Груповий метод - передбачає ділення учнів на групи. Кожна група виконує вправи. Часто його використовують в основній частині уроку. Це сприяє ущільненню уроку і забезпечує різнобічний вплив на фізичну підготовленість учнів. Але використовую цей метод тільки під час виконання учнями знайомих їм і не дуже складних вправ.  На своїх уроках я організовую роботу у групах , таким чином: на прикладі учнів 6 класу тема» Гімнастика»

-         учнів поділяю на  групи за рівнем фізичної підготовленості та ознайомлюю  їх із завданнями;

-         запропоновую одній групі перед  класом продемонструвати, як потрібно організувати роботу в групах;

-         подаю команду про те , що можна розпочинати виконання вправ.

-         роль вчителя або капітана у групах виконують діти , які відносяться до спеціальної групи.

-         вчитель отримує і зачитує завдання * групі*

-         забезпечує прядок у групі( правила поведінки на місцях занять

-         заохочує групу до роботи;

-         підбиває підсумки роботи, оголошує дітям  яку оцінку вони отримали за виконану вправу.

Робота в групах сприяє засвоєнню теоретичного матеріалу, спонукає до самостійної діяльності в позаурочний час -(фото, відео).

Індивідуальний метод - використовую  переважно при виконанні учнями вправ, тестів, нормативів на оцінку, спираючись на рівень навчальних знань - (фото).

  Фронтальний метод - забезпечує високу щільність на уроці. При ньому всі учні одночасно виконують певну роботу. Його використовують при виконанні загально розвиваючих вправ без предметів та з ними, під час ходьби, бігу, танцювальних кроків та з’єднань,  шикуванні, перешикуванні і т.д. – (фото, відео

Ігровий метод – це метод, який включає примус до учення, де йде вивчення через гру і змагання. Він викликає у дітей радість, сприяє руху у вченню вперед; забезпечує поступовий розвиток вольових якостей,особистій відповідальності,віру в можливість здолати труднощі. Для закомплексованих дітей завдання даю простіше, що дозволяє учневі послідовно просуватися в ученні, працювати із збільшенням об’єму засвоєного матеріалу. Форма контролю цього методу – новий підхід до успішності (оцінюю рухову активність дитині на уроці). Цей метод орієнтований на вченні без примусу, що я рахую важливому у фізичному вихованні учнів.

Його характерна особливість – обов’язкова присутність змагання -  ігровій діяльності двох протиборчих сторін, що вимагає від дітей прояву максимальних психологічних і фізичних зусиль. Прагнення учнів добитися перемоги при дотриманні обумовлених правил гри або змагання. Деколи дитині доводиться перемогти самого себе, тобто проявити ті кращі фізичні і психічні якості, про які він і не підозрює або соромиться показати при сторонніх. Цей метод допомагає дитині повністю розкритися.

На уроках фізичної  культури дозволяє підвищувати зацікавленість дітей, мотивацію до навчальної діяльності. Коли дитина грається, вона не тільки пізнає навколишній світ, а й перетворює його рух – це життя, а для дітей – ще і основа майбутнього здоров’я. –( фото)

Методичні рекомендації

Проводячи ігрові розминки, необхідно працювати над тим, щоб інтерес не знижувався. Якщо на уроці вирішуються завдання:

Для розвитку сили, то корисно включати допоміжні ігри,  пов’язані з короткочасним  швидкісно - силовим напруженням. Різними вправами (перетягування, утримання,виштовхування, елементи боротьби тощо, різними руховими діями ( біг, стрибки, метання на дальність, передачі партнерами по команді предметів тощо).

Для розвитку  швидкості підбираються ігри, що вимагають миттєвих реакцій на зорові , звукові сигнали, вправи з раптовими зупинками, стрімкими ривками, миттєвими затримками, бігом на короткі відрізки за найкоротший строк та іншими руховими діями, спрямованими на випередження суперника.

Для розвитку спритності необхідно використовувати ігри, що вимагають точної координації рухів, швидкого узгодження своїх дій із партнерами по команді.

Для розвитку витривалості застосовуються ігри із наперед відомою великою витратою сили та енергії, частим повторюванням складових рухових дій або тривалою неперервною руховою діяльністю.

Міцне здоров’я ,високий рівень фізичної підготовки, як переконливо свідчить практика швидко втрачаються, якщо людина не дбає про їх збереження, припинає активні заняття фізичними вправами.